Легенда...

Ніч висіла над українським Києвом, як дишло, прикріплене до воза з гріхами. Почувалась жахливо. Наче який досвідчений відьмак без її дозволу підселив у душу голодних божевільних чортяк, що шукали самогубців...

Було в Ночі страшне передчуття, проте заспокоювала себе здоровим глуздом — Київ ні разу її не підвів. Завжди мав добру репутацію. Навіть під час відьомських шабашів поводив себе мирно, спокійно, без жертв… Такі тепер демократичні часи, слава Богові… Роби собі, що хочеш, але чужої крові не пий…

Герої не вмирають!

…і мовчки сотня непокорених героїв

відходила у чисті небеса, 

і погляди знесилених мільйонів 

дивились вслід братам, батькам, синам;